Сорт дворучка, з груповою стійкістю до
хвороб
Оригінатор: Селекційно-генетичний інститут
— Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення
Рекомендований для вирощування у зоні Степу
та південних районах Лісостепу
- сорт універсального типу, середньорослий (95–105 см), стійкий до вилягання;
- врожайність в конкурсному сортовипробуванні при сівбі восени складала 6,88, а
ранньою весною 4,40 т/га, що відповідно на 0,68 і 0,80 т/га вище середнього
стандарту;
- відноситься до степової та лісостепової екорегіонів, середньоранній;
- морозо- та посухостійкість середня (6–7 балів);
- сорт має високу стійкість до осипання та середню до проростання зерна в
колосі;
- вирізняється комплексною стійкістю до основних хвороб, зокрема септоріозу та
різних видів сажки (8–9 балів), бурої, стеблової іржі та борошнистої роси (7–8
балів).
Відповідає всім вимогам стандарту на зерно вищих ґатунків твердої пшениці.
Після кращих попередників формує крупне зерно високої якості: натура зерна
складає 798–816 г/л, білка 13,0 %, клейковини 28,0 %.
Різновид leucomelan. Колос остистий, білий, неопушений, щільний, циліндричний,
середньої довжини (7 см). Остюки жорсткі, зазубрені, чорного кольору. Колоскова
луска видовжена. Зубець колоскової луски короткий (1–2 мм), ледь зігнутий. Маса
1000 зерен 44,4–45,3 г.
Сівбу восени слід проводити в кінці оптимальних строків посіву м’якої озимої
пшениці після кращих попередників (чорні й зайняті пари, багаторічні й
однорічні трави, зернобобові та овочеві культури), а весняну сівбу якомога
раніше — у січневі чи лютневі вікна та в березні добре прогрітим насінням.
Оптимальна норма висіву 4,5–5,0 млн схожих зерен на гектар. Глибина загортання
насіння 5–7 см.