Сорт середньорослий, з
груповою стійкістю до хвороб
Оригінатор:
Селекційно-генетичний інститут – Національний центр насіннєзнавства та
сортовивчення
Рекомендований для
вирощування в зонах Степу та південних районах Лісостепу
- універсального типу, середньорослий (95–105 см), стійкий до вилягання;
- високоврожайний, урожайність на сортодільницях степової зони досягала 6,8–8,8
т/га, в Лісостепу – 7,5–9,2 т/га, що відповідало на 7,6 і 9,1 % вище середнього
стандарту;
- високостійкий до стеблової і кореневої основи, середньостійкий до бурої іржі
(6–7 балів);
- морозо- і зимостійкість середні (6–7 балів);
- посухостійкість висока (7–9 балів);
- має високу силу росту навесні та середню до проростання зерна в колосі;
- вирізняється комплексною стійкістю до основних хвороб, зокрема септоріозу та
різних видів іржі (8–9 балів), бурої, стеблової іржі та борошнистої роси (6–7
балів).
Відповідає всім вимогам стандарту до зерна вищих ґатунків твердої пшениці.
Після кращих попередників формує досить крупне зерно високої якості: натура
зерна складає 798–816 г/л, білка 14,8–16,0 %, клейковини 29,7–34,4 %.
Різновид leucomelan. Колос остистий, білий, нещільний, циліндричний, середньої довжини (7 см).
Остюки жорсткі, зазубрені, чорного кольору. Колоскова луска широка,
яйцеподібна. Зубець колоскової луски короткий (1–2 мм), ледь зігнутий. Маса
1000 зерен 45,8–55,3 г.
Сівбу слід проводити після пошуку оптимальних строків посіву м’якої озимої
пшениці по кращих попередниках (чорні та зайняті пари, багаторічні та однорічні
трави, зернобобові на зерно і зелений корм). Оптимальна норма висіву 4,5–5,0
млн схожих зерен на гектар. Глибина загортання насіння 5–7 см.